Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Я не знаю дорогу

  • 1 Я не знаю дорогу

    Суна ца хаьа некъ

    Русско-чеченский разговорник > Я не знаю дорогу

  • 2 если я не знаю дорогу, я спрашиваю

    Универсальный русско-английский словарь > если я не знаю дорогу, я спрашиваю

  • 3 когда я не знаю дорогу, я спрашиваю

    Универсальный русско-английский словарь > когда я не знаю дорогу, я спрашиваю

  • 4 только я один знаю дорогу

     minä yksin tiedän tien

    Русско-финский словарь > только я один знаю дорогу

  • 5 ОРИЕНТАЦИЯ

    Русско-чеченский разговорник > ОРИЕНТАЦИЯ

  • 6 шӱм

    I
    1. сердце; центральный орган кровообращения

    Шӱм кырымаш биение сердца;

    черле шӱм больное сердце.

    Модест кугыза шӱмжӧ дене йӧслана. В. Иванов. Старик Модест мается сердцем.

    Альбинан корштышо шӱмжӧ эркын дене пареме. М. Иванов. Больное сердце Альбины постепенно поправилось.

    2. перен. сердце, душа; символ средоточия чувств, переживаний, настроений человека

    Ава шӱм сердце матери;

    йӧратыше шӱм любящее сердце.

    – Ой, тугай годым, палет, кузе шӱмлан йӧсын чучын колта. «Ончыко» – Ой, в такое время, знаешь, как на сердце тяжело.

    Тидым шарналтымеке, Эрпатырын шӱмыштыжӧ тушман деч утлаш ӱшан ылыж кайыш. К. Васин. Вспомнив это, в сердце Эрпатыра загорелась надежда спастись от врага.

    Сравни с:

    чон
    3. перен. сердце, душа; символ отзывчивости, доброты

    – Янлыкат шке игыжым чамана, йоча дек нимогай шӱмет уке. «Ончыко» – И звери своих детёнышей жалеют, у тебя к детям никакого сердца нет.

    Сравни с:

    чон
    4. перен. ед. ч. 1 л. употр. как ласковое, нежное обращение к кому-л.: сердце моё

    – Шӱмем, – манеш Акнаш, ӧндалын, Окавийым шупшалеш. С. Чавайн. – Сердце моё, – говорит Акнаш, обнимая, целует Окавий.

    5. перен. сердце; центр, главная часть чего-л., важнейшее место чего-л.

    Мемнан планетын шӱмжӧ – тиде Йошкар площадь. «Ончыко» Сердце нашей планеты – это Красная площадь.

    Тиде чылажат теве кушко виктаралтын: Смоленскым руалтен налаш, тушеч мемнан элын шӱмышкыжӧ – Москвашке – керылт пураш. П. Корнилов. Всё это вот на что нацелено: захватить Смоленск, оттуда напасть на сердце нашей страны – Москву.

    6. в поз. опр. сердечный, сердца; связанный с сердцем

    Шӱм чер болезнь сердца.

    7. в поз. опр. сердечный, душевный; связанный с чувствами, переживаниями

    Шӱм шижмаш сердечные чувства.

    – Санденак корным палем, – Эрпатырын йӱкыштыжӧ кугу шӱм ойго шижалтеш. К. Васин. – Поэтому знаю дорогу, – в голосе Эрпатыра чувствуется большое сердечное горе.

    Сравни с:

    чон
    8. в поз. опр. сердечный; связанный с любовью, влюблённостью

    Шӱм таҥ сердечный друг;

    шӱм паша сердечные дела.

    Елушат шканже шӱм пелашым муын. В. Иванов. И Елуш нашла себе сердечного друга.

    – Уке, шӱм тулем дене модаш эрыкым тетла ом пу! В. Иванов. – Нет, больше не позволю играть моими сердечными чувствами (букв. сердечным огнём)!

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: шӹм
    чувство, чувствительность; ощущать, способность воспринимать раздражения

    Шӱмым йомдараш потерять чувствительность.

    Кылмыме дене парня-влакын шӱмышт пытен. От холода пальцы потеряли чувствительность.

    Г.: сӱм

    Вичкыж шӱм тонкая кора;

    нӧргӧ шӱм молодая кора;

    куэ шӱм кора берёзы.

    Чодыра мераҥат, карсакат телым тыгыде вондерым кочкын илат, руэн йӧрыктымӧ шопке шӱмым нултат. М.-Азмекей. И лесной заяц, и заяц-русак зимой питаются мелкими кустарниками, обгладывают кору сваленных осин.

    Шыжым писте шӱмым тӧргалташ йӧсӧ, но сонарзе кертеш. «Ончыко» Осенью снимать кору липы трудно, но охотник может.

    2. кожура, кожица, корка; внешняя оболочка плодов, семян

    Олма шӱм кожура яблока;

    лимон шӱм корка лимона.

    Фасольын нӧшмыжӧ ӱмбачын шӱм дене леведалтын. «Ботаника» Семена фасоли сверху покрыты кожурой.

    Пареҥге шӱм шкак тӧргалтеш, кодшыжым йоча-шамыч кидышт дене эрыктат. Н. Лекайн. Кожура картофеля сама отстаёт, оставшуюся дети чистят руками.

    3. скорлупа; твёрдая природная оболочка чего-л.

    Вырвур пӱкшым иштарен кучен, шӱмжым пурын, томжым кочкеш. А. Фёдоров. Вырвур, зажав орех, разгрызая скорлупу, съедает ядро.

    Ур ончыл пӱйжӧ дене пӱкш шӱмым пеш сай пудыртен кертеш. «Биологий» Белка передними зубами очень хорошо может расколоть скорлупу ореха.

    4. шелуха; отбросы, состоящие из (негодной в пищу) оболочки овощей, семян

    Кавун кичке шӱм шелуха семян тыквы;

    шоган шӱм шелуха лука.

    (Рвезе) уло вийже дене симанке шӱмым шӱвал-шӱвал колта. В. Косоротов. Парень изо всех сил выплёвывает шелуху семечек.

    Марийско-русский словарь > шӱм

  • 7 поперёк

    1) упоперек, уперек, (у)півперек, напівпереки, навперек. Положить бревно -рёк дороги - покласти деревину впоперек дороги. Вдоль и -рёк - в(з)довж і впоперек, в(з)довж і навхрест. Схватить кого -рёк тела - вхопити кого за поперек. Он мне -рёк горла стал - він мені кісткою в горлі став, він мені сіллю в оці став. Становиться кому -рёк дороги - заступати шлях (дорогу) кому, ставати кому притичиною. Знаю его вдоль и -рёк - знаю його вздовж і впоперек; (пренебр.) знаю його як облупленого;
    2) (наперекор) всупереч, наперекір, насупереки. Не говори -рёк - не говори всупереч. Всё мне -рёк делает - усе мені наперекір (всупереч, насупереки) робить, чинить.
    * * *
    1) нареч. упо́перек, попере́к
    2) предл. с род. п. попере́к (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > поперёк

  • 8 останавливать

    и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.
    * * *
    несов.; сов. - останов`ить
    зупиня́ти, зупини́ти, спиня́ти, спини́ти; упиня́ти, упини́ти; (приостанавливать, прекращать) припиня́ти, припини́ти

    Русско-украинский словарь > останавливать

  • 9 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 10 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 11 знать

    I несов.
    1) (кого-что, о ком-чём) белү, ишетү

    знать (кого-л.) с детства — ( кемне дә булса) кечкенәдән белү

    2) ( что) тату, баштан кичерү, күрү
    •
    - знать все ходы и выходы
    - знать дорогу
    - знать меру
    - знать не знаю
    - знать свое место
    - знать совесть
    - знать толк
    - знать цену
    - кто его знает
    - не знать веку
    - не знать износу
    - не знать, куда деваться
    - не знать, куда деть себя
    - не могу знать     II ж
    аксөякләр, аристократлар

    Русско-татарский словарь > знать

  • 12 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 13 неотложный

    невідкладний, невідволочний, невідгайний, (настоятельный) пильний, нагальний, (немедленный) негайний, (жгучий) пекучий, (крайний) конечний. [Невідкладна потреба (Гр. Думка). Може загаяти цю невідкладну справу (Рада). Вимагаючи відповіди негайної й неодволочної (Гр. Думка). Приходьте завтра, а кому пильна нужда, подавайте бумаги (Квітка). Ідіть додому, я знаю, що у вас є пильна робота (Н. Гром.). З нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (Коцюб.). Когось послати в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.). У тяжкій нагальній роботі (Мирний). Завсігди докорятиму нашим ученим, що вони багато копаються по архівах, забуваючи про живу нагальну потребу (Грінч.). За иншою нагальною роботою (Грінч.). Загаєшся в негайнім ділі, - зараз насунеться на тебе небезпечність (Куліш). Пекуча потреба (Крим.). Про всякі сьогочасні пекучі справи (Грінч.)].
    * * *
    невідкла́дний; ( срочный) нега́йний, пи́льний, нага́льний

    Русско-украинский словарь > неотложный

  • 14 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 15 примета

    прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).
    * * *
    прикме́та, примі́та; ( признак) озна́ка, позна́ка, призна́ка, диал. о́знак, -у; ( знак) знак, род. п. зна́ку и знаку́

    Русско-украинский словарь > примета

  • 16 семь раз отмерь - один раз отрежь

    посл.
    lit. measure your cloth seven times before you cut; cf. measure thy cloth ten times, thou canst cut it but once; score twice before you cut once; look before you leap; no safe wading in an unknown water; draw not your bow till your arrow is fixed; discretion is the better part of valour; caution is the parent of safety; second thoughts are best

    - Ты дал им прокламацию? - Нет. Это мне сейчас в голову пришло. - Может, они порядочные люди, - сказал Рагозин успокаиваясь, - я не знаю. Но уж тут - семь раз отмерь, один отрежь. (К. Федин, Первые радости) — 'Did you give them a leaflet?' 'No, it only came into my head this minute.' 'Of course they may be decent people,' Ragozin said, in a quieter tone, 'I can't say without knowing them. But in a case like this you've got to look before you leap.'

    - Говорят, семь раз отмерь, один отрежь, недаром говорят. Надо бы и Захару Тарасовичу крепенько подумать, мало ли кто не оступается, важно вовремя из колдобины вышагнуть на ровную дорогу. (П. Проскурин, Судьба) — 'You know the saying, make sure of the measurements seven times before cutting the cloth once, and it's a wise saying. Zakhar Tarasovich should have thought hard, many people can stumble, it's important to step out of a pothole onto even ground at the right time.'

    Русско-английский фразеологический словарь > семь раз отмерь - один раз отрежь

  • 17 скатертью дорога!

    погов.
    1) уст. ( пожелание счастливого пути) I wish you godspeed; happy journey!; pleasant (good) journey!

    Феклуша. Что делаешь, милая? Глаша. Хозяина в дорогу собираю... Феклуша. Надолго, милая, едет? Глаша. Нет, ненадолго! Феклуша. Ну, скатертью ему дорога! (А. Островский, Гроза) — Feklusha. What's that you're busy at now? Glasha. Getting my master's clothes ready for his journey... Feklusha. Will he be gone long, my dear? Glasha. No, not long. Feklusha. I wish him godspeed, that I do.

    2) прост. (убирайся вон, никто не удерживает) nobody is keeping you; don't let us keep you; get along with you!; get out!; cf. good riddance < to you>; <a> good riddance of (to) bad rubbish; here lies your way; if we never see you again it'll be too soon; farewell and be hanged!; farewell frost, fair weather next

    - Эвакуируетесь в Германию? - спросил Рощин. - Да... - Ну, что ж, по-русски говорится: скатертью дорога. - Я неплохо изучил русский язык, я знаю, - когда говорят: "скатертью дорога", это значит: "убирайся ко всем чертям". (А. Толстой, Хождение по мукам) — 'Are you evacuating to Germany?' asked Roshchin. 'Yes.' 'Well - don't let us keep you, as they say in Russian.' 'I've learned a bit of Russian, and I know that means 'get the hell out of here!'

    Русско-английский фразеологический словарь > скатертью дорога!

  • 18 не

    I [ne] particella negat. ( precede le prep. ed è seguita dal gen. con i verbi transitivi)
    1.
    1) non

    "Да он властей не признаёт!" (А. Грибоедов) — "Ma è un sovversivo!" (A. Griboedov)

    не + inf. — ( impossibilità di un'azione):

    "Мне допеть не успеть" (В. Высоцкий) — "Non farò in tempo a finire il mio canto" (V. Vysockij)

    не... а... — non...ma...

    он не ленивый, а больной — non è pigro, è malato

    он едет не в Москву, а в Петербург — non va a Mosca, va a Pietroburgo

    никак не + verbo — non riuscire a

    совсем (вовсе, отнюдь) не — affatto

    2) (incertezza, negazione imperfetta):

    "На нём надет сюртук не сюртук, пальто не пальто, фрак не фрак, а что-то среднее" (М. Салтыков-Щедрин) — "Aveva addosso qualcosa tra una finanziera, un cappotto e un frac" (M. Saltykov-Ščedrin)

    не + очень (вполне, слишком) — non tanto (non troppo)

    4) ( nelle frasi esclamative con что, кто, как ecc. è rafforz.):
    6)
    7)

    чуть (едва, едва ли) не — (possibilità, eventualità):

    "Онегин сохнет - и едва ль уж не чахоткою страдает" (А. Пушкин) — "Onegin deperisce, e rischia di ammalarsi di tisi" (A. Puškin)

    её муж не то врач, не то инженер — suo marito pare che sia medico o ingegnere

    он не то, что пьян, а навеселе — non è che sia ubriaco, è solo un po' brillo

    он не то что не любит читать, а ленится — non è che non gli piaccia leggere, è semplicemente pigro

    она не то чтобы красавица, а симпатичная — non è bellissima, ma è simpatica

    он не то, чтобы не любит детей, а не занимается ими — non è che non voglia bene ai suoi figli, ma non se ne occupa

    это не кто иной, как наш премьер-министр! — è il nostro primo ministro in persona

    это не что иное, как враньё — è una menzogna bell'e buona

    он не только переводчик, но и прекрасный преподаватель — non solo è un traduttore, ma è anche un bravo insegnante

    он не только переводит, но и преподаёт — non solo traduce, insegna anche

    он не столько критик, сколько литературовед — non è tanto un critico letterario, quanto uno storico della letteratura

    он не настолько знает русский язык, чтобы преподавать его — non sa il russo tanto da insegnarlo

    он, хотя не имеет слуха, однако любит петь — benché non abbia orecchio, ama cantare

    2.
    ◆

    это тебе не... — altro che

    не в + acc. —

    II [ne] particella ( sempre accentata + prep.):

    "И не с кем говорить и не с кем танцевать" (А. Грибоедов) — "Non c'è nessuno con cui parlare né ballare" (A. Griboedov)

    Новый русско-итальянский словарь > не

  • 19 шая

    шая
    Г.
    1. рассказ; краткое словесное сообщение о ком-чём-л.; то, что рассказывается; речь

    Шаям тӹнгӓлӓш начинать рассказ;

    шаям пакыла видӓш продолжать (букв. дальше вести) рассказ;

    попышын шаяжым колышташ слушать рассказ говорящего.

    Савикӹн шаяжым лоэштӓрӓш цацат гӹнят, тӹдӹ со попа. Н. Игнатьев. Несмотря на то что пытаются перебить рассказ Савика, он всё говорит.

    Учительницӹн попымым яжон колышт, шаяжым ынгылаш цацы. К. Беляев. Внимательно (букв. хорошо) слушай то, что говорит учительница, старайся понять её речь.

    2. речь; разговор, беседа, слова; словесный обмен сведениями, мнениями

    Шаям тӓрвӓтӓш завести разговор;

    шаяш(кы) ушнаш включиться в разговор;

    лоэштӓлтшӹ шая прерванный разговор.

    – Ужам, шая нигыцеӓт ак кӹлдӓлт. В. Сузы. – Вижу, разговор никак не вяжется.

    Шая корным куштылта. А. Канюшков. Разговор облегчает дорогу.

    3. слово, слова, высказывание, фраза, выражение, предложение

    Пуры шаям келесӓш сказать доброе слово;

    остатка шая последние слова;

    худа шая доно вырсаш ругать бранными (букв. плохими) словами.

    Кӱн яратымы ӹдӹржӹ улы, тӹдӹ ӹшке шанымы ӹдӹржӹм ужнежӹ дӓ кым-нӹл шаям пелештӹнежӹ. Н. Игнатьев. У кого есть любимая девушка, тот хочет увидеть свою желанную девушку и сказать три-четыре слова.

    Председательӹн ти шаяэшӹжӹ Лида якшарген кеш. А. Канюшков. От этих слов председателя Лида покраснела.

    Сравни с:

    мут, ой, шомак
    4. слово, слова; мнение, мысль

    Тӧр шая правильное слово;

    ик шаям келесӓш сказать одно слово;

    попышын шаям ярыкташ одобрить мнение говорящего.

    Келесӹшӓшлык шаяэтӹм монден шуэтӓт, залышкы тыманала анжылташ тӹнгӓлӓт. Н. Ильяков. Забудешь то слово, которое должен сказать, и начинаешь смотреть в зал, как сова.

    Шаяэт лачок: тетяде шӱм пуста. А. Канюшков. Твои слова верны: без ребёнка сердце пусто.

    5. слово, мнение, решение, приказ; наставление, совет

    Когоракын шаяжым колышташ прислушаться к словам старших.

    Парти юкым, тӧр шаяжым ышыш пиштен, пӓшӓм ӹштӓш цилӓн миштӹ. Н. Игнатьев. Принимая во внимание голос партии, её правильное слово, пусть придут на работу все.

    – Мӹнь тӹнь гӹцет ик пуры шаям яднем ылнежӹ. Н. Игнатьев. – Я у тебя хочу попросить один добрый совет.

    Сравни с:

    мут, ой, шомак
    6. слово, фраза, изречение; выражение, оборот речи, содержащие глубокую мысль

    Ышан шая мудрое изречение.

    «Махань поп, техень приход» манмы шаям колделда ма? Н. Игнатьев. Разве вы не слышали изречение: «Каков поп, таков приход»?

    Шая тидӹ хоть тошты, дӓ южнамжы кӹзӹтӓт кынеш толеш. Н. Ильяков. Слово это хоть и старое, но иногда и сейчас подходит.

    Сравни с:

    мут, шомак
    7. разговоры, молва, сплетни, слухи, толки; известие, весть

    Шаям шӓрӓш распространять слухи;

    Иктӹ паштек весӹ шая халык лошты кӹньӹлӹн. А. Канюшков. В народе один за другим возникали (букв. поднимались) разговоры.

    Ӓнят, шая веле тидӹ, ӓнят, ӹлӓ кӹзӹтӓт. Г. Матюковский. Возможно, только слухи это, возможно, живёт и сейчас.

    Сравни с:

    мут, ой, шомак
    8. слово, позволение говорить публично; речь, публичное словесное выступление

    Шаям кашарташ кончать речь.

    Анжышашлык вопросвлӓм ярыктат, дӓ Изикин тӓнг шаям нӓлеш. К. Беляев. Вопросы, внесённые на рассмотрение, одобряют, и товарищ Изикин берёт слово.

    Сравни с:

    мут
    9. слово; единица речи

    Рушлаат кыды-тидӹ шаявлӓм мӹнь пӓлӹкӓлем. В. Патраш. И по-русски некоторые слова я (немного) знаю.

    Сравни с:

    мут, шомак
    10. речь; произношение, произнесение, манера говорить

    (Колян) шаяжы, кид-ялжы, вӹцкӹж шӹргӹвӹлӹшӹжӹ – цилӓ Васлинок. А. Апатеев. Речь, фигура Коли, тонкие черты лица – всё как у Васли.

    11. в поз. опр. речи, разговора, фразы, слова; относящийся к речи, разговору, фразе, слову

    Шая сӓрӓлтӹш оборот речи;

    шая юк разговор (букв. звук разговора).

    Пасна шая кӹрӹквлӓ Озолин яктеӓт шакташ тӹнгӓлӹт. Н. Ильяков. Отдельные обрывки фраз начинают доноситься и до Озолина.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > шая

  • 20 знать

    I
    1. несов.
    кого-что, о ком-чём
    белеү
    2. несов.
    кого
    таныу, белеү

    знать с детства кого-л. — кемделер бала саҡтан уҡ белеү

    3. несов. что
    татыу, баштан үткәреү, кисереү
    4. несов.
    во 2 л. наст. вр. в знач. вводн. сл. знаешь (знаете)
    беләһеңме (беләһегеҙме)

    дать знать — белгертеү, хәбәр итеү

    знай наших прост. — күрҙегеҙме беҙҙе, бына беҙ кем

    знать все ходы и выходы — эштең әмәлен, яйын яҡшы белеү

    знать дорогу — юлын (әмәлен, яйын) белеү

    знать своё место — үҙ урыныңды белеү, үҙеңде тыйнаҡ тотоу

    кто его знает — кем белә, шайтан белһен

    не знать, куда деваться — ҡайҙа ҡасырға урын тапмау, керергә тишек тапмау

    не знать, куда глаза деть — күҙҙе йәшереү (оялыуҙан, уңайһыҙланыуҙан)

    не знать, куда себя деть — үҙеңә урын тапмау

    как знать — кем белә, әллә әле (икеләнеү белдергәндә)

    II
    ж
    аҡһөйәктәр, юғары ҡатлам

    Русско-башкирский словарь > знать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Я знаю, что вы сделали прошлым летом — I know what you did last summer …   Википедия

  • ПЕРЕБЕГАТЬ ДОРОГУ — кто кому Мешать добиться своего. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых участием в общем деле лиц (X) препятствует осуществлению планов другого лица или группы объединённых общими целями лиц (Y), опережает их, перехватывает то, на что… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПЕРЕБЕЖАТЬ ДОРОГУ — кто кому Мешать добиться своего. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых участием в общем деле лиц (X) препятствует осуществлению планов другого лица или группы объединённых общими целями лиц (Y), опережает их, перехватывает то, на что… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ — кто кому Мешать добиться своего. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых участием в общем деле лиц (X) препятствует осуществлению планов другого лица или группы объединённых общими целями лиц (Y), опережает их, перехватывает то, на что… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПЕРЕХОДИТЬ ДОРОГУ — кто кому Мешать добиться своего. Имеется в виду, что лицо или группа объединённых участием в общем деле лиц (X) препятствует осуществлению планов другого лица или группы объединённых общими целями лиц (Y), опережает их, перехватывает то, на что… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Бабушка, что ты мне откажешь? - Не знаю, разве дорогу до церкви. — Бабушка, что ты мне откажешь? Не знаю, разве дорогу до церкви. См. НАСЛЕДСТВО ПОДАРОК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Дай дорогу — Дай Дарогу! Страна  БелоруссияБелоруссия Язык песен …   Википедия

  • Жуковский, Василий Андреевич — — знаменитый поэт. ?. ДЕТСТВО (1783—1797) Год рождения Жуковского определяется его биографами различно. Однако, несмотря на свидетельства П. А. Плетнева и Я. К. Грота, указывающих на рождение Ж. в 1784 г., нужно считать, как и сам Ж.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»